У кожного мігранта, вимушеного чи добровільного, у новій країні є свій особливий день. Це день, коли треба подавати документи на продовження права перебування. Сказати, що він хвилюючий — не сказати нічого. Від рішення відповідного органу державної влади залежить подальша доля людини та її родини. Для багатьох тисяч українців, які перебувають у Латвії під захистом, такий день — 4 березня наступного року.
5 жовтня виповнився рік із моменту однієї з найбільших трагедій з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Серед білого дня ракета агресора «Іскандер» вдарила по селу Гроза в Харківській області, забравши життя 59 людей. Вони зібралися на поминках, щоб попрощатися із загиблим на фронті місцевим мешканцем. Через рік, у Грозі вшанували пам'ять загиблих, на місці була знімальна група Латвійського телебачення — Іна Страздіня та Інгус Граудіньш. До вашої уваги їхній репортаж.
Сьогодні на Луцавсалі спілка Gribu palīdzēt bēgļiem проводить останню цього сезону толоку. Мета подібних заходів — дати можливість українським біженцям, позбавленим звичної роботи на присадибних ділянках, попрацювати із землею, а заразом знайти нових друзів та попрактикувати латиську. Про це у програмі Латвійського радіо «Домська площа» розповіли член правління товариства Gribu palīdzēt bēgļiem Лінда Якобсоне-Гавала та керівник проектів для українських біженців Ірина Солдатова.
«Жити попри все» — книга, нещодавно презентована в Ризі. Її написали 11 жінок із України. Кожна поділилася своєю історією. Кореспондент LSM+ Євгенія Копилова поговорила з однією з авторок — Наталією Логозинською, яка в 2014 році втратила будинок, потім потрапила в трудове рабство в Європі, після чого, врятувавшись і створивши успішний бізнес в Україні, знову втратила все через повномасштабне вторгнення РФ.
Фото