«В основному, пропагандистами були молоді люди, але й була інша категорія — жінки середнього віку з фанатично виблискуючими очима. Вони щось розповідали, а задаєш питання, на яке у них нема заготовленої відповіді — одразу агресія», — розповідає про підготовку до «референдуму» в окупованому Херсоні Інна Микуцька, автор щоденника «Хроніки вишиванки».
«Це дійсно страшно. Мені, як художнику, який працює з дітьми та дорослими та навчає прекрасному... Для мене це був шок — обстріли, зруйновані будинки, наші університети... Проїжджати повз будівлі, бачити ці руїни — для мене це боляче», — зізнається Інна Сечко, художник і викладач живопису з Миколаєва, який ще зовсім недавно був у буквальному сенсі прифронтовим містом і практично постійно знаходився під обстрілами.
На початку наступного року очікується чергова постанова Кабінету міністрів Латвії щодо допомоги українським переселенцям. Нагадаємо, Закон про підтримку громадян України набув чинності невдовзі після початку повномасштабної війни — 5 березня. Це головний документ, яким керуються в роботі з біженцями всі служби країни. Протягом минулих дев'яти місяців окремі пункти у ньому змінювалися і доповнювалися. Останні поправки набули чинності у липні. Про це йшлося у програмі «Ми з України» на ЛР4.
Олена Кострова та її сім'я все життя прожили в Попасній. Попасну стерли з лиця землі навесні 2022 року.
Єдиної думки щодо кількості загиблих — вбитих — маріупольців немає. Більшість джерел говорить про 20-25 тисяч цивільних смертей, але є дані й про значно більші жертви. Майже три місяці облоги Маріуполь перебував у стані гуманітарної катастрофи — без світла, води, продовольства, зв’язку і медичної допомоги. Штурмуючи узяте в блокаду місто з довоєнним населенням понад 430 тисяч людей, РФ широко застосовувала масовані авіаналіти. Саме під бомбардуваннями та руїнами стертих з лиця землі сотень багатоповерхівок загинула величезна кількість мешканців. Олена Сугак вижили у цьому пеклі. І опинилася в новому — в окупації.
У четвер, 1 грудня, на сайті благодійного марафону «Дай п'ять!» www.dodpieci.lv, розпочався збір пожертв на допомогу українським дітям, які через російську агресію були змушені виїхати до Латвії. Будь-хто може обміняти пожертву від 5 євро на виконання своєї улюбленої пісні в ефірі Латвійського радіо 5 — Pieci.lv або на вхідний квиток на благодійній концерт «Дай п'ять!» в Латгальському посольстві GORS. Разом зі стартом кампанії відбулася прем’єра цьогорічного офіціального гімну «Дай п’ять!» — написана українським співаком Іваном Дорном і виконана українською мовою пісня «Нескорена» про співвітчизників, які змушені втікати та тужать за красою України.
У Латвії 16 грудня стартує дев'ятий благодійний марафон Dod pieci («Дай п’ять» ), який традиційно проходить незадовго до Різдва. Цього року марафон присвячено підтримці українських дітей-біженців у Латвії. Пожертвувані під час марафону кошти підуть на основні потреби українських дітей, що становлять майже третину усіх українських біженців у Латвії. Про це йшлося у програмі «Ми з України» на ЛР4.
Костянтина Гудаускаса, уродженця Казахстану та литовця за національністю, правозахисника та волонтера з Бучі, у цій частині Київської області знають та люблять усі. У період окупації, коли місцеві жителі опинилися у пастці та могли загинути у будь-який момент, Костянтин, ризикуючи життям, зміг вивезти з понад 200 людей.
Вони там не плачуть. Плачу я. Вони там стиснули волю в кулак і живуть без води у темних приміщеннях, а найчастіше — у бомбосховищах. Я читаю у новинах, що практично по всій Україні немає світла. І відразу отримую відповідь: «Це неправда. Україна без електрики. А світла немає в РФ. Навіть натяку на просвіт».
Війна перевернула життя мільйонів українців — загиблі та поранені, зруйновані домівки та міста, окупація, величезна кількість біженців, економічна криза. Життя Анастасії Зварич, щасливої дружини та молодої мами двох дітей, талановитої письменниці та фотографа, перевернулась незадовго до повномасштабного вторгнення. У неї почалась особиста війна — з раком.
Радіо Свобода
Матеріали цього блоку підготовлені редакцією Радіо Свобода і наводяться тут виключно у якості додаткового сервісу для користувачів LSM+.