Аналітика
Минуло понад два роки з того часу, як РФ розпочала повномасштабну війну проти України. За цей час у Латвії знайшли притулок кількадесят тисяч українських сімей з дітьми. Однак нині немає чітких даних про те, наскільки успішно латвійська система освіти змогла включити цих дітей у своє середовище. Державі невідомо, скільки дітей не відвідують школу та чому. Їхні оцінки та результати іспитів також не аналізуються. Якою буде система підтримки, якщо Сейм зробить відвідування місцевих шкіл для українських дітей обов'язковим? Про це — сюжет журналіста LTV Елли Семенової для програми De facto.
Коли 24 лютого 2022 року РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Латвія відреагувала, припинивши трансляцію російських та білоруських телеканалів. Надія була на те, що пропаганда ослабне і суспільство буде захищене від ворожих послань. Однак ворожі наративи щодо України не зникли: вони перемістилися до соціальних мереж, продовжуючи впливати на латвійське суспільство.
Третій парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи 24 жовтня у Ризі збере делегації з десятків країн. Такі заходи важливі, оскільки вони повертають питання окупованого РФ Криму та долю його мешканців у світовий порядок денний, а ще сприяють згуртованості цивілізованого світу у боротьбі з агресором, вважають гості програми Латвійського Радіо 4 «Відкрита розмова».
Хоча дуже відчувається загальна втома від повномасштабної війни, що триває вже два з половиною роки, важко собі уявити припинення вогню в Україні в найближчому майбутньому, заявив в інтерв'ю LSM.lv Яніс Кажоциньш, нині — експерт з питань безпеки, раніше — бригадний генерал британської армії та голова латвійської спецслужби — Бюро із захисту Конституції. На його думку, це було б не на користь українців, і Київ це добре розуміє. Спеціаліст також впевнений, що результат майбутніх президентських виборів у США (хоч би яким він виявився) навряд чи істотно змінить підтримку Вашингтоном України чи НАТО.
Країни Заходу бояться, що РФ у війні з Україною зазнає поразки, їм дуже складно уявити, як виглядатиме такий результат — перемога України означатиме кінець не Росії, а Російської імперії. Однак якщо РФ переможе, це буде кінець державності України та початок кінця Євросоюзу як місця процвітання та безпеки. Таку думку в інтерв'ю LTV висловив колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який відвідав Ригу для участі у Ризькій конференції.
Через завищені очікування в перший рік повномасштабної війни, невдачі на фронті і інформаційні «вкиди» РФ, впала довіра українців до уряду і зокрема президента Володимир Зеленського, однак вона все одно залишається високою (приблизно 59%), в інтерв’ю LSM+ розповів професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
Після більш ніж 2,5 років повномасштабної війни більшість українців продовжують вірити в перемогу. Згідно з соцопитуваннями, оптимізм зберігають не менше 80% жителів України. При цьому їхні очікування стали більш реалістичними — суттєво зменшилась кількість тих, хто вірить, що перемога настане цього або наступного року. Водночас зростає частка тих, хто вважає, що війна триватиме 1-3 роки, або навіть 3-5 років. Про настрої в українському суспільстві в інтерв’ю LSM+ розповів професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
Близько 30% українців, згідно з результатами опитувань, готові до перемовин із Російською Федерацією, але важливо розуміти, про що саме будуть ці перемовини, вважає професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань. Наприклад, заради миру визнати окуповані території України частиною РФ готові лише 10% респондентів, а відмовитись від ступу в НАТО — 20%. «Абсолютна більшість українців каже — “Ми на це не підемо”. Ми маємо розуміти, що українці взагалі не готові на якісь компроміси, якщо їм не буде забезпечена безпека», — підкреслив пан Гарань. У інтерв’ю LSM+ він розповів про настрої в українському суспільстві.
Сьогодні президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді представив зміст Плану перемоги. Аналізуючи його пункти для LSM+, український політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда констатував, що у плані є як реалістичні моменти, так і «проблемні». Водночас політолог розуміє, чому західні партнери ставляться до плану скептично.
«Куди йдуть гроші, пожертвувані Латвією Україні?» — такими словами лідер партії «Латвія на першому місці» і депутат Сейму Айнар Шлесерс підписав перепощений відеоролик про корупційний скандал у Хмельницькій області України. Там чиновницю та депутата спіймали на видачі підроблених медичних довідок для ухилення від мобілізації. Однак немає підстав думати, що гроші, знайдені в квартирі чиновниці, були пожертвуваннями з Латвії чи будь-якої іншої країни, говориться в сюжеті Re:Check — фактчекінгового проекту центру журналістських розслідувань Re:Baltica.
Президент України Володимир Зеленський минулого тижня відвідав Сполучені Штати, щоб представити президенту США Джо Байдену та обом кандидатам у президенти свій «план перемоги». Багатьом це здається передчасним, але насправді це робиться прямо зараз, оскільки є побоювання, що у разі перемоги Дональда Трампа наприкінці року можуть відбутися поспішні та необдумані мирні переговори, які не принесуть нічого доброго для майбутнього України, сказала програмі Латвійського радіо Drošinātājs керівник Північного напряму Німецького фонду Маршалла та дослідник політики безпеки Крістіне Берзиня.
Заяви кандидатів у президенти і заяви майбутнього президента США — це різні речі. Так український політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда прокоментував LSM+ план закінчення російсько-української війни Дональда Трампа. Магда вважає, що незалежно від результатів виборів у США, Україні треба зберегти їхню підтримку. З іншого боку, політолог не розуміє, чому президент України Володимир Зеленський хоче представити свій «план перемоги» і чинному очільнику США, і обом кандидатам у президенти.
Латвійських росіян треба стравити з біженцями з України, а іншим пояснити, що конфронтація з Росією означає бідність — такі плани впливу на латвійське суспільство балтійський центр журналістських розслідувань Re: Baltica виявив у документах однієї з комерціалізованих «фабрик тролів» — «Агентства соціального проектування» (SPA), що працював за дорученням Кремля.
Нещодавні перестановки українських міністрів свідчать про те, що в української влади є запит на оновлення, але немає чіткого зрозуміння, як це зробити, і це проблема, вважає директор Інституту світової політики, український політолог Євген Магда. На його думку, в умовах війни найкращим варіантом для України стало б створення нової парламентської більшості та «уряду перемоги», куди б увійшли досвідчені урядовці. «Тому що ті перестановки, які ми спостерігали на початку вересня, м’яко кажучи, неефективні», — сказав політолог у інтерв’ю LSM+.
Запрошення Росії на другим мирний саміт — реакція українського керівництва на очікування західних партнерів, однак важко уявити, що РФ, яка демонструє бажання продовжувати війну, візьме участь у цьому заході, вважає український політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда. «Я розумію, що на Заході є достатньо багато тих, хто хоче повернутись до business as usual з Росією, але це не означає, що це може відбутись за рахунок України. Навпаки я вважаю, що Україна повинна порушувати питання про демонтаж Російської Федерації», — сказав політолог у інтерв’ю LSM+. Окрім мирного саміту ми поговорили про події в Курській області, обмеження на використання ЗСУ західної зброї, зміни українських міністрів, політику Києва стосовно українців за кордоном і не тільки.
У чому полягає план українського командування в Курській області, якими є подальші перспективи цієї операції ЗСУ, навіщо РФ запросили на другий мирний саміт, чому Україні не дозволяють бити далекобійною західною зброєю по території ворога, а країни НАТО не збивають російські дрони над своєю територією — про все це і не тільки LSM+ поговорив із українським політологом, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.
В Україні призначили одразу вісім нових міністрів. Це вкрай очікуваний крок, вважає український політолог Олег Саакян. В ефірі програми «Новий день» на LSM+ він розповів, що більше ніж 7 місяців обговорювалися можливі зміни кадрів, почалося все зі зміни військового керівництва. Вже тоді Зеленський анонсував, що зміни будуть і в цивільному секторі.