Позиція
Тепер — в Латвії. Інна з Харкова, яка за день супроводжує в поїзді ViVi понад тисячу осіб
Тепер — в Латвії. Інна з Харкова, яка за день супроводжує в поїзді ViVi понад тисячу осіб
«Я колись порахувала, і вийшло, що за один тур я супроводжую і обслуговую понад тисячу пасажирів, — розповідає Інна Фролова. «Тур» — це не про роботу гідом. Так називають робочу зміну кондуктора. — Постійних, що в один і той самий час їздять на роботу, вже в обличчя знаю, та й вони мене теж. Вітаємося, як старі знайомі». Зараз Інна — старший контролер в електричках Pasažieru vilciens. Два роки тому вона була фотографом, що набирав популярність.
«Тепер — у Латвії». Олександр з-під Херсона, раніше — менеджер-стивідор, а тепер — таксист
«Тепер — у Латвії». Олександр з-під Херсона, раніше — менеджер-стивідор, а тепер — таксист
Якщо на годиннику десята ранку, ви на заправці в Ризі, а поруч кілька чоловіків розмовляють російською, але з м'якою «г», і до вас долинає ще фірмове «шо», а то й суржик — навіть і не сумнівайтеся. Ви потрапили на щоденну «саморобну» планерку херсонських таксистів. Тобто — тепер уже ризьких. 
Чи потрібен український підприємець Латвії
Чи потрібен український підприємець Латвії
Я вранці слухаю радіо, ця звичка у мене з дитинства. Мій батько свого часу був головним редактором Одеського обласного радіо, за службовим обов'язком він вмикав його о 6 ранку, і ми прокидалися під голос диктора, який розповідав новини нашого регіону. Потім я вже й сам працював на радіо, і його фон став для мене невід'ємною частиною входження в денний ритм.
Тепер — у Латвії. Книгар Артем з-під Харкова береже українську мову за кордоном
Тепер — у Латвії. Книгар Артем з-під Харкова береже українську мову за кордоном
«Побачив на вулиці в Ризі хлопців. Молодшокласників. На рюкзачках — українські стрічечки. А розмовляють російською мовою. Іду позаду і думаю — адже ці хлопчаки через кілька років можуть просто забути українську. І я зрозумів — потрібно щось робити», — каже Артем Чуйко, філолог-україніст із Харківської області. Він хоче, щоб маленьким українцям не тільки в Латвії, а й скрізь у Європі їхні мами читали казки українською — і заснував у Ризі першу в Балтії українську книжкову крамницю.
Третина українців хоче залишитися в Латвії після війни. А на якій підставі?
Третина українців хоче залишитися в Латвії після війни. А на якій підставі?
У кожного мігранта, вимушеного чи добровільного, у новій країні є свій особливий день. Це день, коли треба подавати документи на продовження права перебування. Сказати, що він хвилюючий — не сказати нічого. Від рішення відповідного органу державної влади залежить подальша доля людини та її родини.
Тепер — у Латвії. Роман із Риги, стоматолог, який відмовився пломбувати зуби аби чим
Тепер — у Латвії. Роман із Риги, стоматолог, який відмовився пломбувати зуби аби чим
«Фактично так і є — українці воліють відвідувати саме українських лікарів. Деякі кажуть, що українські лікарі приділяють більше часу пацієнтові. Ну і ще, можливо, це наче якась терапія своєрідна для пацієнта — побути серед своїх», — каже практикуючий у Ризі лікар Роман Яковенко. В Україні він був завідувачем відділення стоматології в міській лікарні.
Незабаром зима. Для України та її друзів вона буде тяжкою
Незабаром зима. Для України та її друзів вона буде тяжкою
Незнайома жінка розгублено озиралася в нашій аудиторії, де зазвичай відбуваються зустрічі з культурно-соціальної інтеграції українців. Я підійшов, привітався, поцікавився, що її бентежить. «Я вперше прийшла на такі заняття, — пояснила вона, — Мене звати Катерина, і ми з чоловіком тільки два місяці тому приїхали з Дніпропетровської області до Риги. У нас тут дочка з онуком живуть уже два роки».
Тепер — у Латвії. Ірина з Риги, яка дарує частинку української душі всім, хто до неї приходить
Тепер — у Латвії. Ірина з Риги, яка дарує частинку української душі всім, хто до неї приходить
«Коли в тебе є рамки, часу для зневіри набагато менше, і ти не даєш емоціям заволодіти тобою. Напевно, деяким нашим людям потрібна дисципліна, щоб мобілізувати свої сили і рухатися далі», — каже тепер уже рижанка Ірина Мішаріна, підприємець і в Україні, і в Латвії. Її сила волі та цілеспрямованість перевертає гори.
Україну у валізі не привезти, вона з нами в душі
Україну у валізі не привезти, вона з нами в душі
Людині потрібен дім. Не просто дах над головою, а місце, де їй затишно, спокійно і безпечно. Ідеально, коли цей дім пам'ятає кілька поколінь твоїх пращурів, від яких залишалися пам'ятні речі чи знаки. Ось комод — його купила бабуся, ось балка з хрестом на стелі — його вирізав прадід, ось світлина в рамочці — це мама і тато в молодості, ось набір срібних ложок — їх привіз хресний діда в подарунок із далекої подорожі в сусіднє містечко...
Тепер — у Латвії. Сергій із Риги, який годує латвійців і українських військових на реабілітації
Тепер — у Латвії. Сергій із Риги, який годує латвійців і українських військових на реабілітації
Повірте, практично кожна україночка, приїхавши до Латвії, хоча б раз відповіла на запитання місцевих — «А розкажіть, як ви готуєте борщ?», «Як ви робите тісто на вареники?», «Що ви кладете в голубці?» і багато-багато схожих. Справді — українська кухня, хоч і здебільшого клопітка, проте ситна й однозначно — смачна. На неї й зробив ставку Сергій Журид, господар кафе-магазину в Ризі.
Українці мало спілкуються з латвійцями латиською. Зараз є можливість це виправити
Українці мало спілкуються з латвійцями латиською. Зараз є можливість це виправити
Якщо зайти в соцмережах на українські сторінки в Латвії, то в очі дуже швидко впадає велика кількість оголошень про курси, заняття та майстерні з культурної орієнтації, інтеграції та вивчення латиської мови. Після літнього затишку звалилося так багато інформації, що я іноді гублюся і не можу вибрати. Усе корисно, цікаво і потрібно для повного занурення в життя латвійського суспільства.
Тепер — у Латвії. Марія з Києва, продавчиня, якій покупці приносять гостинці
Тепер — у Латвії. Марія з Києва, продавчиня, якій покупці приносять гостинці
«Lūdzu, te ir jūsu atlikums — pieci eiro», — чую голос касирки — українки Марії Грабовської. Дедалі ближче підходжу до каси магазину однієї з торгових мереж, де вона працює, і прислухаюся до її латиської мови. Магазин у Тукумсі. У цьому невеличкому і красивому містечку живе з родиною киянка Марія.
Так, в українських біженців у Латвії є проблеми. Чи можна їх вирішити? Безсумнівно!
Так, в українських біженців у Латвії є проблеми. Чи можна їх вирішити? Безсумнівно!
Я колись в Одесі очолював громадську організацію, що займалася соціологічними дослідженнями. Було це давно, допомагали нам соціологи з нашого університету. Ми замірювали ступінь споживчого оптимізму і ділової активності. Затим раз на місяць був брифінг, ми поважно розповідали про наші дослідження. І тільки нещодавно я зрозумів, чого нам не вистачало на цих зустрічах — власне самих споживачів і бізнесу. У нещодавньому дослідженні Центру громадської політики PROVIDUS про життя українських біженців у Латвії спроміглися уникнути відстороненості дослідника від об'єкта вивчення.
Тепер — у Латвії. Наталя зі Смілтене, психолог, яка знає всіх українців у краї
Тепер — у Латвії. Наталя зі Смілтене, психолог, яка знає всіх українців у краї
Поговорити з Наталією Ющенко, дуже активною моєю землячкою, вдалося не з першого разу. Зустрічі постійно переносилися, і це не дивно — влітку, поки тепло, вона постійно щось вигадує для українських дітей. Наталя опікується сім'ями воєнних біженців у Смілтенському краї.
Відповідь на запитання «Хто я такий?» шукають в українській лабораторії мистецтва
Відповідь на запитання «Хто я такий?» шукають в українській лабораторії мистецтва
Мені раніше подобалося ходити в театр. Не можу особливо виділити якийсь жанр: трагедія, комедія, фарс, абсурд. Якщо було талановито, чіпляло щось усередині, несло посил глядачеві, то це не мало жодного значення. Звісно, запеклим театралом мене не назвеш, а тим паче, фанатом якогось лише одного режисера чи теорії сценічного мистецтва. У останні два роки інтерес до вистав, як і до багатьох інших масових розваг, кудись пропав. Можливо, це пов'язано з емоційним вигоранням через війну, безліччю турбот і клопотів, які звалилися. Коротше кажучи, стало не до театру.
Тепер — у Латвії. Любов із Маріуполя, майстер-грумер, до якої везуть улюбленців із різних міст Латві...
Тепер — у Латвії. Любов із Маріуполя, майстер-грумер, до якої везуть улюбленців із різних міст Латвії
«Спочатку в мене була депресія, — розповідає Любов Грубська, яка мешкає в Баложі, — Там, удома, було життя і були плани. А тут все незрозуміле. Замислилась — чим я можу в Латвії займатися? Мені потрібно було щось таке, що я могла б любити і віддавати туди всю енергію».
Es mācos latviešu valodu. Українка допомагає українським дітям навчатися у Латвії
Es mācos latviešu valodu. Українка допомагає українським дітям навчатися у Латвії
Ми познайомилися з Інною на курсах з вивчення латиської мови для білоруських та українських біженців. Якраз днями ми пройшли перше заняття на рівень С1.Першу історію успіху щодо вивчення латиської мови ми вже розповіли. Настала черга другої, не менш дивовижної і зворушливої.
Навіщо українцям і далі вивчати латиську
Навіщо українцям і далі вивчати латиську
Раз на два місяці я обов'язково телефоную своєму давньому старшому приятелеві Євгену з Одеси. Він останні десять років живе на дві країни, то в Україні, то в Хайфі в Ізраїлі. Неодмінно запитує в мене про успіхи у вивченні латиської мови. Він сам наполегливо оволодіває івритом, хоча цілі райони в Хайфі — російськомовні, і начебто цілком можна було б без нього обійтися (і досить багато хто так і живе).
Синдром є, хвороби немає. Як українські біженці справляються з депресією
Синдром є, хвороби немає. Як українські біженці справляються з депресією
«І як ти собі це уявляєш, Олексію? Я доросла жінка, сяду перед незнайомими мені людьми і буду їм скаржитися на життя? Що я погано сплю, думаю, як заробити на життя, як вивчити доньку тут у Латвії, непокоюся про тих, хто залишився в Україні? Кому це цікаво? У всіх зараз так, упораюсь», — відповідає мені Олена з Дніпра на мою пропозицію відвідати психологічні тренінги в Ризі.

Більше