Більшість українців вірить у перемогу у війні, але не у швидку – політолог

Після більш ніж 2,5 років повномасштабної війни більшість українців продовжують вірити в перемогу. Згідно з соцопитуваннями, оптимізм зберігають не менше 80% жителів України. При цьому їхні очікування стали більш реалістичними — суттєво зменшилась кількість тих, хто вірить, що перемога настане цього або наступного року. Водночас зростає частка тих, хто вважає, що війна триватиме 1-3 роки, або навіть 3-5 років. Про настрої в українському суспільстві в інтерв’ю LSM+ розповів професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Повне інтерв'ю можна подивитись тут.

● Це — оригінал тексту українською.
Перевод на русский можно прочитать здесь.

Він розповів, що повномасштабне вторгнення РФ мобілізувало націю, так як ніколи раніше. Наприклад,

згідно із соцопитуванням фонду, 88% пишаються своїм громадянством.

«Тобто три останні роки оці найвищі цифри — 80 чи навіть 90%. Це надзвичайно висока цифра попри всі проблеми, які є, але українці лишаються тут оптимістами».

Згідно з опитуванням фонду «Демократичні ініціативи» і Центру Разумкова,

86% українців хочуть будувати своє майбутнє життя в Україні.

«Чесно кажучи, мене ця цифра навіть здивувала, що аж так багато людей. Ми розуміємо, що, можливо, серед людей, які виїхали, серед біженців настрої трохи інакші. Це зрозуміло. Тому що, коли питаєш у людей, чи хочуть вони вертатись, вони кажуть: “Ми хочемо вертатись, але повернемось тоді, коли буде безпечно”. А ми не можемо зараз цього сказати, коли це буде, коли закінчиться гаряча фаза війни. Крім того, ми розуміємо, що чим довше люди перебувають у діаспорі, тим більше вони якби вростають в життя цієї країни, тим менше у них стимулів, щоб вертатися», — зазначив пан Гарань. 

Він розповів, що

згідно з соцопитуваннями, 70% українців вважають, що суспільство стало більш згуртованим.

Якщо говорити про тих, хто хоче приєднатися до ЄС та НАТО, то тут цифри лишаються такими ж, якими вони були на початок повномасштабного вторгнення.

«Тобто 90% українців за приєднання до ЄС, і десь 80% — за приєднання до НАТО.

Тобто тут відбулись карколомні зміни. “Руський мір” повністю обвалився, і це теж дає нам певний оптимізм. Тому що ми позбавились геополітичної роздвоєності. У нас тепер чітко визначений напрямок розвитку», — підкреслив політолог.

Приблизно 75% українців допомагають армії та людям, які постраждали від війни. Професор зазначив, що це «дуже багато».

«Але я мав би сказати, що ми не маємо носити рожевих окулярів. У нас є 17% людей серед опитуваних, які не допомагали і не планують цього робити. Умовно кажучи 17% людей каже: “а нам байдуже”. І це цифри, які, до речі, були напередодні війни. Ми проводили опитування на початку лютого 2022 року, і там теж було таке співвідношення. До 20% українців казали, що для нас важливо вижити, ми дбаємо про себе. Такі люди є. І я думаю, такі люди є в будь-якому суспільстві під час війни», — сказав Олексій Гарань.

Говорячи про можливі мирні переговори з РФ, він зазначив, що до них готові близько 30% опитаних українців.

«Але переговори про що? Оце дуже важливо. Так от, якщо ми ставимо питання — ми його ставили в серпні цього року — “Уявімо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії”. І от якщо говорити про визнання окупованих територій України частиною РФ, на це заради припинення війни готові лише 10%. На те, щоб Україна відмовилась від ступу до НАТО в обмін на припинення війни готові близько 20% українців. Абсолютна більшість українців каже — “Ми на це не підемо”.

Ми маємо розуміти, що українці взагалі не готові на якісь компроміси, якщо їм не буде забезпечена безпека.

А як вона може бути забезпечена? Знову ж, або це вступ до НАТО, або це двосторонні гарантії безпеки з ядерними країнами», —  сказав політолог.

Він додав, що близько третини опитаних вважають, що війну варто зупинити, щоб не втратити ще більше людей, ніж вже втрачено. Однак 56% респондентів навпаки вважають, що війну потрібно продовжити.

Суспільство дещо втомилось від війни, утім це не вплинуло кардинально на рішучість українців, підсумував політолог.

Помилка у тексті?

Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter щоб відправити фрагмент тексту для виправлення редактору!

Будь ласка, виділіть у тексті відповідний фрагмент і натисніть Сповідомити про помилку.

Пов'язані статті

Більше