Це — переклад матеріалу українською.
Перевод на русский — здесь.
Oriģināls latviešu valodā šeit.
Центр суспільної політики Providus цього року провів дослідження, щоб зрозуміти, як поширюються ці ворожі послання та як вони впливають на тих жителів Латвії, які отримують інформацію російською мовою із соціальних мереж. Протягом кількох місяців Providus ретельно стежив за кількома каналами на платформах Telegram, Youtube та TikTok, які орієнтуються на російськомовну аудиторію Латвії та регулярно розповсюджують контент, що дискредитує Україну та сприяє негативним стереотипам про українців.
Один із таких каналів — «Антифашисти в Балтії», майже у всіх своїх публікаціях про Україну використовує емоційні маніпуляції, у тому числі сарказм та образи, щоб викликати ворожий настрій до України та українців, йдеться у дослідженні. Використовуються навіть такі вирази як «укрофашисти» та «терористи», створюючи образ українців як суспільно небезпечної нації. Водночас канал BALTNEWS створює видимість об'єктивності, але часто цитує кремлівських чиновників чи інших осіб, пов'язаних із РФ, які дискредитують підтримку України з боку Заходу.
Декілька чинників свідчать про те, що ці спрямовані проти України та українців наративи впливають на сприйняття латвійським суспільством.
Опитування, замовлене центром Providus у дослідницького центру SKDS, показало, що мешканці, які отримують інформацію російською мовою, значно частіше негативно налаштовані по відношенню до українських біженців.
Наприклад, 43% тих, хто інформацію отримують лише російською мовою, не підтримують прийом нових українських біженців у Латвії, порівняно з 18% тих жителів Латвії, які отримують інформацію лише латиською мовою. Російськомовні респонденти також частіше вважають, що українці погано інтегрувалися до латвійського суспільства. Ці погляди зазвичай не ґрунтуються на особистому досвіді — опитування показало, що лише невелика кількість жителів Латвії має особистий контакт з українцями, — тому можна припустити, що на них принаймні частково впливають повідомлення, які поширюються у соціальних мережах.
Негативні уявлення про українців часто ґрунтуються на припущеннях, що до них у Латвії ставляться привілейовано порівняно з місцевими жителями — наприклад, у вигляді додаткових виплат чи інших пільг. Один із учасників опитування громадської думки так висловив свої претензії: «Чому українцям дозволено працювати без знання латиської мови, а для нас це обов'язкова вимога?»
Більше того, вороже ставлення не залишається лише в умах частини латвійського суспільства.
У весняному опитуванні Providus, у якому взяли участь 457 громадянських жителів України, майже половина, а саме 44%, визнали, що почувалися в Латвії у небезпеці через свою національність чи громадянство,
і більшість із них неодноразово відчували це.
Учасники опитування та фокус-груп описали конкретні ситуації, в яких вони почувалися у небезпеці. Наприклад, одна жінка розповіла, що у громадському транспорті чула, як про неї говорять негативно, бо вона розмовляє українською зі своєю дитиною.
Інший респондент повідомив, що на робочому місці колеги висловлювали образливі коментарі про Україну та її становище, змушуючи його почуватися небажаним. У школах українські діти іноді стикаються з глузуванням.
Найчастіше українці стикаються з ворожим ставленням та неприємними коментарями у громадських місцях.
Що робити? Потрібно працювати одразу у трьох напрямках.
Автори дослідження вважають, що, по-перше, необхідно відслідковувати контент популярних сторінок у соціальних мережах і подавати скарги, якщо в них виправдовується війна або є мова ворожнечі. На території Європейського Союзу діють норми, які зобов'язують соціальні мережі модерувати свій контент, запобігати порушенням закону, а також передбачають суворі санкції у разі відмови це робити.
По-друге, необхідно зрозуміти, що
наразі особливо важко дослідити громадську думку в Латвії, особливо ставлення російськомовного населення до війни та пов'язаних із нею питань. Це важко з'ясувати за допомогою опитувань чи фокус-груп, оскільки значна частина нашого суспільства відмовляється чесно відповідати на ці запитання.
У результаті вплив ворожих наративів у соціальних мережах практично неможливо довести: ми бачимо взаємозв'язки, але не знаємо, чи ці ворожі повідомлення переконують і яку частку населення Латвії вони можуть переконати. Державним установам, відповідальним за безпеку та згуртованість суспільства, слід співпрацювати з антропологами та соціологами та знайти інші, більш точні методи для адекватного розуміння процесів у суспільстві.
І, по-третє, щоб ворожі історії про українців мали менше шансів укорінитися в латвійському суспільстві, присутність українців у Латвії необхідно зробити помітнішою – потрібно допомогти їм інтегруватися і самим розповідати про свій досвід як у пошуках роботи чи житла, так і у випадках зіткнення з ворожим ставленням. У Providus сподіваються уникнути ненависті за допомогою більш тісної взаємодії латвійців з українцями, які врятувалися від війни.
