Мовлення під час війни – інтерв'ю з головою українських суспільних ЗМІ

Голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький поспілкувався із програмою Латвійського радіо Krustpunktā, розповівши про те, як суспільні ЗМІ працюють в умовах війни.

Це — скорочена версія матеріалу українською.
Oriģināls latviešu valodā pieejams šeit.
Сокращенная версия на русском доступна здесь.

Важливо мати план на випадок війни

Чернотицький розповів, що працівники суспільних ЗМІ почали готуватись до війни за кілька місяців до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

«Ми опрацьовували різні сценарії того, як ми працюватимемо, якщо виникнуть такі умови. Пам'ятаю, як прокинувся від дзвінка керівника служби новин. Він сказав, що почалася війна. Через 40 хвилин я був у нашому штабі, і ми розпочали трансляцію. Це була ситуація невизначеності, але ми зосередилися на своїй роботі», — згадує Чернотицький.

За два дні ЗМІ переїхало до Львова, де журналісти створили резервний центр. «Суспільне» більше двох місяців мовило і Львова, але потім повернулися до Києва.

«Це складна частина нашого життя. Особливо коли такі великі українські міста, як Харків, Чернігів та інші, були оточені, але треба підтримувати контакт з командою там і тут. Це було складно, але я пишаюся тим, що моя регіональна команда впоралася. Вони герої. Наша команда весь період окупації провела у Херсоні.

Ми їм сказали — не треба нам нічого надсилати, просто рятуйте свої життя, але вони продовжували надавати нам інформацію»,

— сказав Чернотицький.

За його словами, під час війни роль суспільних ЗМІ надзвичайно важлива, і їхню роботу вдалося продовжити лише завдяки тому, що існував заздалегідь розроблений план дій.

До атак готові

Для суспільних ЗМІ важливо бути готовими до кібератак і не тільки. Чернотицький зазначив, що суспільні ЗМІ України розробили план співпраці з медіа Польщі, країн Балтії та Північної Європи, якщо виникне критична ситуація і сигнал буде перервано.

«Ми розуміємо, як створити радіо чи інші студії у сховищах. У нас є такі навички, і я поділюся інформацією з іншими країнами», — сказав Чернотицький.

Він не приховував, що в цілях безпеки під час відбору співробітників також запроваджено кілька додаткових правил. Українські суспільні ЗМІ не приймають на роботу людей, які колись працювали на забороненому тепер в Україні каналі Віктора Медвечука, друга Путіна.

Воєнні інфлюенсери

Коли почалася повномасштабна війна, в соціальних мережах активізувалися коментатори-інфлюенсери, такі як Дмитро Гордон та Олексій Арестович. Багато хто з них набув великої популярності в Україні та за її межами.

Чернотицький не бачить нічого поганого в тому, що люди слідкують за перебігом війни та дивляться трансляції різних інфлюенсерів, але слід пам'ятати, що це неперевірена інформація, на відміну від інформації суспільних ЗМІ.

«Я не сказав би, що ми з ними конкуруємо. З деким ми навіть співпрацюємо, особливо з тими, хто має досвід створення контенту для дітей. Ми співпрацюємо, але дуже обережно, бо це питання репутації», — сказав Чернотицький.

Фінансове становище непросте

Для того, щоб українські суспільні ЗМІ могли продовжувати мовлення, на початку війни дуже важлива була підтримка міжнародного медіасередовища. Чернотицький зокрема подякував своїм латвійським колегам і Раді громадських електронних ЗМІ Латвії (SEPLP).

«Вони надали нам величезну підтримку також минулого року. У нас є генератор, є інше обладнання, і це дало нам можливість працювати навіть тоді, коли немає електрики та взимку», — сказав Чернотицький.

Фінансове становище українських суспільних ЗМІ непросте.

Виділених на даний момент урядом коштів достатньо для того, щоб виживати та продовжувати мовлення, але не для розвитку.

Очевидно, що військові витрати зараз є пріоритетом для України, тому ЗМІ намагаються приєднатися до різних грантових програм Євросоюзу та США. Таким чином мас-медіа вирішують свої власні проблеми, пояснив Чернотицький.

Помилка у тексті?

Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter щоб відправити фрагмент тексту для виправлення редактору!

Будь ласка, виділіть у тексті відповідний фрагмент і натисніть Сповідомити про помилку.

Пов'язані статті

Більше