«У багатьох дітей замість ляльок танки» — доктор-клоун про візит до України

Нещодавно латвійські лікарі-клоуни побували у Львові: протягом 5 днів вони ділилися досвідом із українськими колегами. Незважаючи на хвилювання, візит пройшов чудово, розповів програмі Rus.LSM «Новий день» доктор-клоун Ігор Наровський.

Це — версія матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.

У Львові він провів майстер-клас для харківських лікарів-клоунів, разом із ними відвідував місцеві лікарні, а також допомагав із майстер-класами для українських внутрішніх переселенців.

Наровський визнав, що їхав до України із почуттям тривоги.

«Коли в'їжджаєш в Україну, одразу стикаєшся з відчуттям, що ти перебуваєш у країні, де немає жодного куточка, де на 100% безпечно.

Іноді звучать сирени, нам пощастило, що вони не лунали вночі. Але так чи інакше цей звук врізається під час майстер-класів, роботи в лікарні, під час походу кудись поїсти тощо», — розповів лікар-клоун.

На відміну від лікарняних звуків, які клоуни можуть обіграти, зі звуком сирени це не вдається. «Звук настільки неприємний, що відчувається животом», — сказав Наровський. У той же час він зазначив, що тема війни актуальна, а тому в лікарнях обігрується клоунами.

«Це неминуче і здорОво, мені здається. Тому що

у багатьох дітей замість ляльок танки, якісь винищувачі, вони хочуть у це грати. Це зараз у повітрі, і вони так із цим справляються.

І клоун просто дає цьому місце, не засуджуючи, більше того, розгортаючи це як деяку подія, де  пристрасті трохи підвищуються, і таким чином глибше переживається ця емоція для дитини. Це стає трохи реальнішим, ніж возити танком по ліжку, але не надто реально, щоб стало страшно і могло травмувати», — пояснив доктор-клоун.

Він розповів, що дитина починає сміятися, коли внутрішня тривога, страх та агресія знижуються. Тому сміх — це знак,  що людина йде напоправку.

Говорячи про специфіку роботи з українськими дітьми, Наровський зазначив, що війна — це «величезна подія. Дуже багато інтенсивних емоцій, і це відбувається на тлі безсилля. Це може травмувати дитину. Плюс батьки перестають бути опорою чи стають занадто жорсткою опорою. (…)

Травма — це подія, яка намагається стати центральною у твоєму житті. Потім ця дитина може вирости і сказати: “Я той, хто пережив війну. Не більше і менше”».

Саме тому робота доктора-клоуна полягає в тому, щоб коло думок навколо війни перетворити на спіраль, щоб дитина могла розвиватися і в неї з'явилося майбутнє, пояснив Наровський.

Помилка у тексті?

Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter щоб відправити фрагмент тексту для виправлення редактору!

Будь ласка, виділіть у тексті відповідний фрагмент і натисніть Сповідомити про помилку.

Пов'язані статті

Більше