Український тенор Олександро Чувпило: «Музика дає віру у перемогу, доброту та завтрашній день»

У Arēna Rīga відбудеться дводенний Міжнародний фестиваль World Musicals Fest. 16 грудня відбудеться прем'єра мюзиклу Black X White з українським дуетом сестер-близнючок Анни та Марії Опанасюк. А 17 грудня буде представлено концертну програму «Кращі пісні зі світових мюзиклів» за участю латвійських зірок та закордонних виконавців. З одним із учасників цього концерту, солістом Національної філармонії України та Національного театру Оперети (Київ) Олександром Чувпило ппоспілкувався Rus.LSM.lv.

Це — версія матеріалу українською.
Версия на русском — здесь.

- Олександре, розкажіть про свою творчу кар'єру, як вона починалася...

– Народився я у місті Керч (Крим, Україна). Любов до співу в мене з дитинства, вже років у 6-7 чітко розумів, що пов'яжу своє життя зі співом. Закінчив три курси музичного училища у Харкові за спеціальністю «Теорія музики». Потім вступив до консерваторії класу вокалу в місті Донецьк, паралельно встиг попрацювати там же в Оперному театрі. Після передчасної смерті педагога після закінчення першого курсу перевівся до Київської консерваторії, закінчив її з відзнакою (клас професора, народного артиста України Валерія Григоровича Буймистра). Закінчив консерваторію як ліричний баритон.

У 2011 році, після участі у вокальному конкурсі Operalia, за порадою маестро Пласідо Домінго повністю перейшов у теноровий репертуар. З другого курсу консерваторії працюю у Національному театрі Оперети. Дещо пізніше став солістом Національної філармонії України. На ризькому фестивалі представляю Національну філармонію, а моя колега, заслужена артистка України Ася Середа-Голдун представляє Національний театр Оперети.

- Які ролі виконуєте, які улюблені?

Люблю абсолютно всі ролі та концерти! На сцені Національної Оперети я Містер Ікс в однойменній опереті Імре Кальмана, Едвін у його ж «Сільві», Гриць («Сорочинський ярмарок» Рябова) і зараз, коли я з вами розмовляю, готуюся до вистави «Летюча миша» (розмова відбулася у вацапі — Rus.LSM.lv), де я в образі одного з моїх улюблених персонажів Генриха Айзенштайна. 

На сцені Національної філармонії моя любов – це кантато-ораторіальний репертуар, ораторії, меси, «Реквієм» Моцарта. Найулюбленіші і найбільш пам'ятні – це партія архангела Уріеля (ораторія Йозефа Гайдна «Створення світу»), партія тенора в кантаті «Карміна Бурана» Карла Орфа і, звичайно ж, Фауст («Засудження Фауста» Гектора Берліоза). 

- У Ризі ви вже бували?

- У латвійській столиці я не вперше. Початок моєї любові до Риги поклала участь у фестивалі оперети в Ікшкіле. Потім продюсер Володимир Кузнєцов запросив мене взяти участь у вересні у фестивалі мюзиклу. Був ще новорічний концерт із фондом оперети.

Дуже важливо усвідомлювати, знати, що ти затребуваний, особливо зараз, у цей непростий для моєї України час, мати можливість заявляти в різних країнах про нашу культуру, ідентичність, національну ідею.

На початку війни було дуже страшно, незрозуміло, за що, чому... Ми всією сім'єю більше тижня жили в бетонному паркінгу (найближче укриття), над нашим будинком літали ракети. Потроху почали займати себе, дружина плела маскувальні сітки з подругами, ми розвозили продукти, воду. Великою віддушиною стали гастролі Європою з Національною оперетою, ми змогли заспівати в таких значних залах, як «Фольксопер» та «В'єнер Концертхаус». Усюди нас зустрічали дуже тепло, з величезною підтримкою. Якраз на завершення цього туру ми з колегами співали в Ікшкіле на фестивалі оперети.

- Незважаючи на військові дії в Україні, як і раніше, активно йде культурне життя?

- Зараз концертне життя у Києві, можна сказати, б'є ключем. У опереті та у філармонії завжди повні зали. Природно, війна накладає свій відбиток, якщо звучить сигнал повітряної тривоги, дія зупиняється, всі йдуть до укриття. І після відбою ми продовжуємо.

Я запитав якось у сімейної пари, наших шанувальників, коли зрозумів, що бачу їх, мабуть, уп'яте за минулі півтора тижня у себе на концертах: «Ви що, вирішили витратити весь сімейний бюджет на концерти?» На що мені відповіли, що краще так, ніж на антидепресанти.

Глибоко переконаний, що музика лікує, музика налаштовує, музика дає сили, енергію, найголовніше, дає віру у перемогу, доброту та завтрашній день.

Національна філармонія також має дуже велику гастрольну географію, особливо зараз, коли багато іноземних музикантів приїжджають в Україну, щоб підтримати нас своєю творчістю. Трохи раніше у філармонії також був проект іспанської музики, з неймовірно експресивним іспанським диригентом Рамоном Торрельєдо, і я також співав з ним сарсуелу. Нині симфонічний оркестр філармонії їде з гастролями до Японії. Кілька разів я брав участь у гастролях нашого оркестру, виконували в Японії дев'яту симфонію Бетховена та новорічні гала-концерти.

У мене дуже насичений графік, 8 грудня в Опереті великий гала-концерт, присвячений сарсуелі, це іспанська оперета. Чекаємо на гостей з Іспанії — диригент, пара солістів і солістка балету. 10 та 13 грудня у мене сольні концерти у філармонії «Побачення в Сан-Ремо» та «Мелодії Монмартру». Готуємо зараз нові програми. 13-го я приїжджаю на концерт вже з валізою і по закінченню їду на вокзал, поїзд до Польщі, потім літак до Риги. У вас я виконаю знаменитий дует Крістіни та Привида з мюзиклу «Привид опери» (торік співав цей дует із прекрасною ризькою солісткою Латвійської опери, сопрано Марлен Кейне). Також у моєму виконанні прозвучить номер The Greatest Show. І в ансамблі з французькими солістами візьму участь у тріо з мюзиклу «Ромео та Джульєтта». До зустрічі на концерті!

Помилка у тексті?

Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter щоб відправити фрагмент тексту для виправлення редактору!

Будь ласка, виділіть у тексті відповідний фрагмент і натисніть Сповідомити про помилку.

Пов'язані статті

Більше