Заходи офіційно відкрилися екуменічною службою у Ризькому Домському соборі.
З 12:00 до 12:30 біля пам'ятника Свободи відбулась урочиста зміна варти Національних збройних сил (НВС) Латвії. Присутні змогли побачити спеціальну програму створеного цього року штабного оркестру НВС та дефіле солдатів Служби державної оборони.
З 15:00 до 16:00 відбудеться пам'ятний захід на Судрабкалниньші (Sudrabkalniņš), на перехресті вулиці Слокас та проспекту Курземес за участю духового оркестру штабу НВС, дівочого хору Ризького Домського собору «Тіара», представників студентського піхотного батальйону Земессардзе та представників самоврядування.
О 16:00, після хвилини пам'яті на Братському кладовищі (Brāļu kapi), відбудеться смолоскипна хода «Дух борців за свободу всіх часів».
Смолоскипна хода пройде до пам'ятника Свободи, а потім до Даугави, де на воду буде спущено вогняний пліт у пам'ять про бійців, чиє місце поховання невідоме.
Один з головних заходів Риги відбудеться у Парку Перемоги (Uzvaras parks). О 18:30 він розпочнеться урочистим підняттям прапора.
Пілся виступів відбудеться концерт «Над Даугавою перегукуючись», в якому візьмуть участь гурти Melo M, Tautumeitas, Auļi та інші.
Також традиційно відбудеться запалювання свічок біля стіни Ризького замку.
Подібні церемонії запалення свічок відбуваються і в інших містах, селах та військових кладовищах по всій країні.
Заходи Дня Лачплесісу відбуваються у всіх регіонах Латвії.
День Лачплесіса (Lāčplēša diena) — день пам'яті героїв, полеглих за визволення Латвії.
Він відзначається 11 листопада в пам'ять про перемогу Латвійської армії над Західною добровольчою армією — військовим формуванням білої гвардії та балтійських німців на чолі з полковником Павлом Бермондтом-Аваловим — у Ризькій битві 1919 року під час війни за незалежність Латвії.
Назва дня пам’яті пов’язана з орденом Лачплесіса. В свою чергу, цей орден названо на честь головного героя латиської національної епічної поеми «Лачплесіс», написаної Андрейсом Пумпурсом. Цей герой є уособленням боротьби латиського народу за свободу рідної землі від іноземних загарбників, а його ім'я дослівно перекладається як «той, що розриває ведмедя».
За часів Латвійської РСР це свято було під забороною, але з 1988 року його знову стали відкрито відзначати.
