● Це — авторська версія тексту українською.
Авторскую русскую версию текста можно прочитать тут.
Tulkojums latviski pieejams šeit.
Я навіть не нервую: зрозуміло, що таких авторів, на жаль, нічим не переконаєш. Це певна категорія людей, яким буквально все не до вподоби. Але мова не про них, хоча іноді вони й дратують (принаймні відомо, що «порожня бочка гучить, а повна мовчить»). Але ось про що я справді шкодую, так це про те, що досі немає латвійської офіційної статистики про внесок українців в економіку країни (не виключаю, що, можливо, погано шукав і буду вдячний, якщо підкажуть, де з нею можна ознайомитися).
Тому доводиться опиратися на дані інших країн і загалом Європейського Союзу. Хоча знайшлася й цифра по Латвії — в Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оцінюють додатковий
внесок українських біженців у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії в 1,2% на рік, а у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви та Румунії — майже в 0,8%. Навіть у Великій Британії він на рівні 0,2%.
Навесні я писав на цю тему, виходило, що згідно з офіційними даними, близько 35% працездатних українців влаштувалися на роботу. Опосередковано це підтверджують і дані про зниження офіційно зареєстрованого безробіття, оскільки багато українців перебувають на державній біржі праці. Думаю, що зараз частка працевлаштованих ще вища, і, головне,
навчена не завжди позитивним досвідом і за підтримки юристів громадських організацій, переважна більшість працює офіційно.
«Так, зараз я працюю за договором, податки, звісно, високі, я їх сплачую, але я тепер знаю свої права, — каже Юля з Кривого Рогу, нічний адміністратор у невеликому готелі в центрі Риги. — І зарплатню хотілося б вищу, але не все відразу. У мене навіть виходить відправляти гроші в Україну і допомагати батькам і молодшій сестрі, які там залишилися. Головне, що мене не візьмуть і не виженуть, не заплативши».
Сплачуючи податки, українці стали частиною європейської робочої сили і вже самі підтримують економіку країн, у яких живуть.
А що це означає? Наприклад, Польща прийняла близько мільйона українців, і 80% з них зараз самі себе утримують. Ймовірно, якби не біженці з України, економіка Польщі була б у рецесії. А сплачені українцями податки у 2022 і 2023 роках вже більш ніж компенсували витрати Польщі на надану допомогу.
У Чехії близько 400 тисяч біженців з України. Працюють уже майже 90% працездатних, у першому кварталі 2024 року надходження від них до бюджету переважають витрати майже вдвічі.
Упевнений, що це загальноєвропейська тенденція. За даними Міжнародного валютного фонду, ЄС витратив лише 0,2% від свого сукупного ВВП (або приблизно 30-37 мільярдів євро), щоб прийняти біженців з України.
З кожним роком війни, їхнє утримання стає дедалі меншим тягарем для економік європейських країн.
Станом на листопад 2022 року, виплати з бюджету країн, що надали притулок, одержували 73% українських біженців, а в січні 2024 року — лише близько 40%.
Софія з Чернігова, помічник кухара в кафе в Ризі: «Найважче було працювати на обробці риби на заводі. Пекельна праця, а оплата невелика. Я не витримала фізично просто. Хоча платили вчасно, одяг видавали, обід знову-таки, проживання... Ось попрацюю в кафе і буду паралельно шукати IT курси. Освіта в мене технічна, впораюся. Зараз головне — зачепитися».
При цьому українці не конкуренти європейцям у плані працевлаштування — у них абсолютно різні ніші.
Перше покоління мігрантів у всі часи і в усіх країнах займає ті робочі місця, які їм дають. Вони не витискають місцевих. Так, з часом з'являється певна конкуренція і присутність біженців може сприяти переходу місцевих працівників до професій, які потребують вищої кваліфікації. Поки ж — ласкаво просимо посудомийкою, прибиральницею, сортувальником на склад, вантажником...
І все одно, після сплати податків
українцям вдається зі своїх досить невеликих зарплат надсилати гроші додому, рідним і близьким. Ці кошти мають велике значення для збереження української економіки.
У 2023 році сума грошових переказів з-за кордону в Україну сягнула 11,3 млрд доларів США, а це понад 5% ВВП України.
А що ж соціальні мережі? Ну, пишуть періодично всяку нісенітницю, і нехай собі. Виходить, часу вільного багато.
Якщо можеш допомогти — допоможи, можеш дати розумну пораду — дай.
А результат читання баляндрасників і тим паче гризотні із ними відомий: «з дурнем зчепитись — дурнем зробитись».
Українцям жити в Латвії — комусь довго, хтось скоро поїде, а хтось уже вирішив залишитися назавжди. Але ми вже частина, нехай невелика, латвійського економічного простору і суспільства. Яке дуже цінуємо за підтримку, розуміння і доброту.
