● Це — авторська версія тексту українською.
Авторскую русскую версию текста можно прочитать тут.
Tulkojums latviski pieejams šeit.
У Латвії — це ще й необхідність в отриманні інформації: новини, аналітика. При чому намагаюся слухати місцеві передачі двома мовами — латиською та російською. Я тут зараз живу, і, отже, нововведення в податковій сфері, тенденціях ринку праці, дозвілля, економічні та соціальні питання мене теж безпосередньо стосуються. А коли вони зачіпають ще й тему українців у Латвії, то увага зростає удвічі.
Нещодавно у програмі Ольги Князєвої «Відкрита розмова» на Латвійському Радіо 4 з президентом Банку Латвії Мартіньшем Казаксом почув його думку (запис із синхронного перекладу): «Одна з причин, чому Литва зростає швидше — тому що вони були успішнішими в тому, що вони інтегрували українців у свій робочий ринок. В Естонії для старту зростання також була Україна (...) Вони приходять зі своїми військовими підприємствами і зі своєю можливістю заробляти. І це дуже допомагає... Розумна еміграція має бути».
Так, подумав я — і
вирішив подивитись, а як власне країни-сусіди, Литва та Естонія стимулюють українців до ведення бізнесу в їхніх країнах. Відповіді знайшлися, ось кілька прикладів.
Від початку року цього року Вільнюський офіс Міжнародної організації з міграції (МОМ Литва) виділив фінансування на заохочення підприємництва: 26 осіб отримали фінансову підтримку для створення собі робочого місця. Результати виявилися позитивними, тож уже цього місяця вони разом зі Школою бізнесу Вільнюського університету організовують ще три сесії навчання для українців-біженців, а згодом розпочнуть прийом нових заявок на отримання субсидій для бізнесу в розмірі до 3000 євро.
В Естонії є Каса з безробіття, яка активно підтримує українських біженців. Кожен охочий може подати заявку на отримання фінансової допомоги для відкриття бізнесу в розмірі до 6000 євро на людину. За майже 2 роки українським підприємцям було надано близько 84 тисяч євро, 14 осіб відкрили власну справу завдяки цьому у таких сферах: обробна промисловість; проживання та харчування; оптова та роздрібна торгівля; сервісна діяльність, ремонт авто та велосипедів; інформація та комунікації; стартапи у сфері освіти та розваг.
Хочу одразу обмовитися,
питання не в протиставленні, а в різниці в підходах у країнах Балтії. І тим більше, не йдеться про якісь спеціальні привілеї для українців. Просто так ніхто ні цента не дасть,
усі бізнес-проекти проходять жорсткий відбір. Але ось психологічно він більш точно вимірюваний — людям дається можливість проявити себе і повірити в себе, і, в разі успіху, створити нові робочі місця і поповнити бюджет. Тим більше в умовах нової країни, поки погано розбираються в незнайомій законодавчій і податковій базах (я колись уже писав про це). Підприємець — людина одночасно і ляклива, і ризикова.
І, на мою думку,
в Латвії не вистачає поки що ось такого достеменного «провідника» в діловий світ, який би допомагав подолати бар'єр нерішучості.
Не треба також відкидати й мовний аспект, багато хто вчить латиську мову, непогано знають англійську, але, напевно, цього недостатньо, і без кваліфікованої допомоги неможливо вправно й переконливо викласти навіть найгеніальнішу бізнес-ідею. А знання мови якраз і прийде через співпрацю і роботу.
Я знайомий із Володимиром із Київської області, людиною обережною і практичною. Він розмірковує про відкриття філії в Латвії свого, як він вважає, унікального виробництва з обробки металу, воліє привезти сюди обладнання власної розробки.
Уперто ходить на консультації з питань бізнесу, слухає, записує, прискіпливо випитує лекторів про податки, патенти, сертифікацію. І ніяк не отримує відповіді на одне пряме і просте запитання:
«Де в одному місці я можу отримати консультацію — щодо ввезення обладнання та його відповідності стандартам ЄС, де підтвердити патенти, як сертифікувати майбутню продукцію. І чи можу я розраховувати, якщо доведу, що моє виробництво інноваційне, на якісь пільги та субсидії?»
Так, у Латвії є агентство інвестицій і розвитку (LIAA), Інститут фінансування розвитку Altum, програми кредитування та підтримки малого бізнесу від великих банків. І ті українці в Латвії, з якими я спілкувався, чули про них. Але ще не навчилися, на жаль, ці знання застосовувати на практиці.
Зараз у плані роз'яснення і допомоги українцям багато робиться через Фонд інтеграції суспільства (SIF), практично в усіх реалізованих під його егідою програмах на цей рік передбачено бізнес-семінари та консультації. Але, на мою думку, цього недостатньо. Можливо, необхідна більш практична спрямованість — бізнес-інкубатори, акселератори, які допомогли б інтегрувати досвід і знання українців у латвійське бізнес-середовище. І, до речі б, могли б стати креативним місцем знайомства українських підприємців із бізнес-спільнотою Латвії, з представниками LIAA та Altum.
Погодьтеся, немає кращої інтеграції, ніж спільна взаємовигідна діяльність.
