Чи справді зменшився обсяг допомоги, яку надають пересічні латвійці Україні, зокрема в грошовому еквіваленті? Або ця допомога зараз набуває конкретних напрямків і стає адресною? Що спонукає людей стати волонтером й допомагати Україні та українським переселенцям? Про особливості благодійного руху в Латвії, спрямованого на допомогу Україні після семи з половиною місяців війни йшлося в останній програмі «Ми з України» ЛР4.
Розповіддю про мисткиню з Ірпеня Марину Ващенко в серії «Портрети на тлі війни» ми розпочинаємо знайомити читачів з творчістю талановитих українських діячів мистецтва, для яких трагедія війти — це не тільки глибокі переживання, але й можливість за допомогою мистецтва висловити свій біль, страх та глибоку любов до рідної землі.
Настя и Женя — молодые журналисты из Украины. И они решили узнать, что общего между жителями Латвии и Украины, и в чем отличие? Какие блюда мы готовим, как одеваемся, на что тратим деньги, где проводим свободное время и как строим личную жизнь? Обо всем этом специальный проект RUS.LSM «Культурный обмiн» («Культурный обмен»).
Важливим аспектом у пошуку роботи є знання мов, зокрема для українських переселенців викликом є володіння на необхідному рівні латиської мови. Про це йшлося у програмі Латвійського Радіо-4 «Ми з України». За даними Служби державних прибутків, на кінець вересня в Латвії працевлаштувалися 6565 громадян України. Плюс ті, хто у статусі самозайнятих — ще 181 людина.
З чарівною та запальною волонтеркою Яною Следевською — волонтером із Авдіївки, ми познайомилися в 2018 році під час моєї подорожі до регіону. Ця чудова дівчина створює навколо себе неймовірно затишну атмосферу справжньої дружби, гостинності доброзичливості та емпатії.
Який спорт під час війни? Як тренуються, де змагаються і як воюють українські спортсмени? Чи може нині спорт бути поза політикою? В програмі «Ми з України» на ЛР4 йшла мова про спорт під час війни в Україні, досягнення українських спортсменів на спортивній арені, зокрема і тих, які зараз, як вимушені переселенці, перебувають в Латвії.
Знання латиської для тих, хто живе в Латвії, — питання принципове. Можна сказати, питання державної ваги. Про те, що біженцям з України доведеться вчити латиську, йшлося відразу. І українці вчать — використовуючи ті можливості, які надає держава.
Через війну медіаринок України переживає складні часи. Зокрема, брак коштів, скорочення рекламних надходжень та окупація певних територій Росією призводить до того, що чимало теле- і радіокомпаній припиняють свою діяльність. Однак певним виходом із ситуації став розвиток українського мовлення у світі, зокрема, у Європі. Про створення в окремих європейських країнах після початку війни в Україні україномовних радіо- і телепрограм та станцій для вимушених переселенців йшлося в програмі Латвійського Радіо-4 «Ми з України».
Першого вересня 2022 року сотні тисяч українських дітей сіли за парти не в рідній Україні, а в тих країнах, де вдалося знайти притулок й порятунок від війни, зокрема і в Латвії. Загалом до латвійських шкіл зараховано понад 2,5 тисячі українських дітей, з них понад тисячу розпочало навчання у школах Риги. Згідно латвійського законодавства, діти-переселенці з України можуть навчатися в країні лише двома мовами: державною — латиською чи українською. Виклики та перспективи такого навчання досліджувала програма Латвійського Радіо-4 «Ми з України».
Фотограф из Киева Ксения Фетисова впервые поехала на Донбасс с волонтерами в 2016 году. Картины разрушений того, что называется в военных сводках сухим выражением «обьект гражданской инфраструктуры», произвели на нее сильное впечатление. Часть снимков этой фотогалереи рижане могли видеть на выставке в Латвийской академической библиотеке в 2017 г. и в Военном музее в 2019 году.
Радіо Свобода
Матеріали цього блоку підготовлені редакцією Радіо Свобода і наводяться тут виключно у якості додаткового сервісу для користувачів LSM+.