Видео на украинском с русскими субтитрами и текст на русском доступны здесь.
● «Про рубрику» дивись нижче на цій сторінці ▼
Наприкінці XIX століття ризька влада вирішила, що місту потрібен другий театр – так на правому березі Даугави з’явилась будівля, де 18 листопада 1918 року було проголошено Латвійську державу. Так він гордо і стоїть – серед потоків машин – зі своїм зеленим дахом-капелюхом. Вечорами сюди з’їжджаються любителі театру з усієї Латвії, адже в будівлі розташований Латвійський Національний театр.
Театр відкрили у 1919 році найкрасивішою латвійською історією кохання – п'єсою Рудольфса Блауманіса «У вогні». Під час радянської окупації керівник і режисер театру Альфредс Яунушанс сформував особливо потужну акторську трупу і зосередився на психологічному аспекті вистав. За квитками до театру ще з ночі вишиковувались черги. Яунушанс поставив чимало вистав, які увійшли до Золотого фонду латвійського театру. Серед них – комедія Рудольфса Блауманіса «Дні кравців у Силмачах». Традиція завершувати сезон цією виставою живе й донині.
ПРО РУБРИКУ: Латвійське Телебачення (LTV) за підтримки Міністерства культури Латвії створило 30 відеоісторій про культурний канон Латвії, щоб познайомити українців, які живуть у Латвії, з різноманітними цінностями нашої країни, що охоплюють різні галузі культури.
LSM+ поступово публікуватиме відеоісторії про особистості, місця та події, які люблять жителі Латвії та цінують по всьому світу.
